Читать онлайн полностью бесплатно Віра Вовчук - Як ведмедик навчився ділитися

Дворічний син просив почитати цю казку перед сном кілька місяців поспіль. І десь глибоко всередині, у цій маленькій напівсонній людині, укорінювалася думка, що ділитися – це добре, а радіти й радувати – це прекрасно.

Автор: Віра Вовчук

Жанр: Книги для детей

Ілюстрації Марина Добридень

Дизайн обкладинки Олег Вовчук

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Якось зранку ведмедик Мі-Мі прокинувся на лісовій галявинці. Навкруги літали метелики, лоскотали йому носа й лапки.

«Щось хоче їсти ведмедик, – подумало мале звірятко. – Поїду в інший кінець лісу, там росте смачна малина. Наїмся досхочу».

Сів Мі-Мі у свій новенький пікап і поїхав ген-ген далеко. Аж бачить, біля дороги на пеньку сидить його друг – їжачок Коль-Коль. Здалеку махає йому лапкою й вигукує:

Конец ознакомительного фрагмента.

На следующую страницу

Ваши рекомендации