Бажанням моїм ще не вмієш радіти,
І кроки мої голосні і раптові…
Та ми будем разом, як річка і квіти,
Як втома і радість в ранковому слові…
Ти так всеосяжна у вчинках і мріях.
Я тінню принишкну між крапель дощу,
І буду щасливий в твоїх всіх затіях.
І так неохоче колись відпущу…
Бажанням моїм ще не вмієш радіти,
І в гніві твоєму моя є причетність.
Ми є недоречні, як війни і діти,
Та Богові в милість бува недоречність.