3001. Вона увійшла до цієї будівлі. – She entered this building.
Це стверджувальне речення в простому минулому часі.
Пiдмет + основне дієслово із закінченням -ed (або друга форма неправильного дієслова) + …
Enter – перекладається як входити в якесь приміщення і не вимагає після себе жодних прийменників. Іменник, який йде далі, використовується з означеним артиклем.
Повторимо ще раз.
She entered this building.
3002. Мені подобається, коли ти посміхаєшся. – I like it when you smile.
Це стверджувальне речення в простому теперішньому часі.
Пiдмет + основне дієслово (із закінченням -s або -es для третьої особи) + …
Повторимо ще раз.
I like it when you smile.
3003. Що вони постачають? – What do they supply?
Це питальне речення в простому теперішньому часі.
(Питальне слово) + do або does + підмет + основне дієслово + …
Повторимо ще раз.
What do they supply?
3004. Це викликає дуже серйозні зміни. – It'll bring out very serious changes.
Це стверджувальне речення в простому майбутньому часі.
Пiдмет + will + основне дієслово + …
Bring out – це фразове дієслово. Перекладається як викликати якісь зміни.
Повторимо ще раз.
It'll bring out very serious changes.
3005. Я бачу у вас є план. – I see you've got a plan.
Це речення ілюструє правило узгодження часів і належить до першої групи.
Правило узгодження часів. Перша група. Коли в головному реченні присудок є дієсловом у теперішньому чи майбутньому часі, тоді в підрядному реченні буде використано будь-який час, який підходить за змістом.
В головній частині речення – дієслово в стверджувальній формі простого теперішнього часу – see. В підрядному реченні – дієслово в стверджувальній формі простого теперішнього часу – have got.
В простих часах можливе рівнозначне використання дієслів have та have got, при описі зовнішності, сім’ї, коли йдеться про належність – у когось є щось і про хвороби.
При цьому в розмовній мові частіше використовується дієслово have got.
Повторимо ще раз.
I see you've got a plan.
3006. Вона сказала, що вона була там позавчора. – She said that she'd been there two days before.
Це приклад непрямої мови.
Пряма мова виглядає так:
Вона сказала: «Я була тут позавчора.» – She said, "I was there two days before."
Перша частина речення не змінюється – She said.
Так як у прямій мові використовується простий минулий час – was, то в непрямій мові використовується час Past Perfect Tense – had been.
Так як у прямій мові використовується займенник I, то в непрямій мові повинен використовуватися займенник she, тому що йдеться про жінку.
Так як у прямій мові використовується слово here, то в непрямій мові має використовуватися слово – there.
Непряма мова – це мова, що передається не слово в слово, а тільки за змістом, у вигляді додаткових підрядних речень.
Нижче розглянуто правила переходу прямої мови в непряму.
При переході прямої мови в непряму, необхідно дотримуватися правил узгодження часів.
Простий теперiшнiй час переходить в простий минулий час.
Present Continuous Tense переходить в Past Continuous Tense.
Present Perfect Tense переходить в Past Perfect Tense.
Present Perfect Continuous Tense переходить в Past Perfect Continuous Tense.
Простий минулий час переходить в Past Perfect Tense.
Past Continuous Tense переходить в Past Perfect Continuous Tense.
Past Perfect не змінюється.
Past Perfect Continuous не змінюється.
Future Tense переходить в Future in the Past Tense.
В непрямій мові питання мають прямий порядок слів, а знак питання наприкінці речення замінюється на крапку.
Загальні питання вводяться сполучниками if/whether.
При переході прямої мови в непряму відбувається заміна займенників:
I, you переходять в he або she.
We переходить в they.
My, your переходять в his або her.
Our переходить в their.
Також при переході прямої мови до непрямої, необхідно узгодити окремі слова:
This, these переходять в that, those.
Here переходить в there.
Now переходить в then.
Today переходить в that day.
Tomorrow переходить в the next day.
Yesterday переходить в the day before.
Ago переходить в before.
Last переходить в previous/before.
Next переходить в the following.
Наказові речення в непрямій мові використовуються з дієсловами say, tell, order, ask, beg, а дієслово в наказовому способі змінюється в форму інфінітива.
Say – said – said – це три форми неправильного дієслова – говорити; сказати, вимовляти; висловлювати словами.
Повторимо ще раз.
She said that she'd been there two days before.
3007. Я ніколи не думав про цю пропозицію. – I've never thought about this offer.
Це стверджувальне речення в Present Perfect Tense.
Пiдмет + have або has + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
На час Present Perfect Tense вказує прислівник невизначеного часу never – ніколи, яке ставиться між have/has та основним дієсловом.
Present Perfect Tense – теперішнiй досконалий час, описує дію, яка вже відбулася в попередній період до моменту промови, але має з цим моментом безпосередній зв’язок. Present Perfect Tense перекладається минулим часом.
