Читать онлайн полностью бесплатно Ігор Голомозий - Чорнобривець та ромашка. Посвячую своїй єдиній коханій

Чорнобривець та ромашка. Посвячую своїй єдиній коханій

Эти стихи я написал для своей прекрасной, милой жены, которая разделила со мной всю мою радость и печаль. Которая подарила мне троих детей. Которая прощает и любит.

© Ігор Миколайович Голомозий, 2017

© І. М. Голомозий, перевод, 2017


Редактор Наталія Борисівна Голомоза


ISBN 978-5-4483-6610-9

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

ЧОРНОБРИВЕЦЬ ТА РОМАШКА

Миле Божеє творіння,
Дуже цінна у Христа.
Гарна врода, тиха, нiжна
Та не горда, а проста.
Бiле личко, чорнi брови,
Губ червоних чистота.
Шовкова, гладенька шия,
Грудей повних красота.
Ось лежить моя красуня,
Мовби квiтка у росi.
Її тiло зволожнiло
Й розцвiло в усiй красi.
Повнi груди немов динi,
Налились упругi.
Бархотнi на них сосочки,
В моєї подруги.
Та подруга – моя жiнка,
Що Господь Бог дарував.
Щоб ласкав її та тiшив,
Бог менi так наказав.
Я ж її нiжно лелею
Та пещу губами,
Язичком росу оближу,
Обiтру руками.
Вже готова моя квiтка,
Плоди спiлi налились.
У пристрастi, з криком щастя,
Тiла нашi обнялись.
Запах тiла, благовоння,
Райська насолода.
Вже по троху наступає
Нiжна прохолода.
Насолода від Ісуса,
I вона реальна.
Моя квiточка духм`яна
Сама сексуальна.
Знову хочу її взяти,
До неї горнуся.
Гладжу спинку, живiт, бедра,
Та до них тулюся.
Вона теж мене ласкає,
Пестить, ублажняє.
Мої прихотi й бажання
З нiжнiстю сприймає.
Чорнобривець та ромашка
В Райському саду ростуть.
Звати Ігор та Наташка-
Богу славу воздають.
8.08.2007.

Любимой девочке, в 8-ое Марта

Наташенька, любимая,
Ты свет в моём окне.
Как солнышко весеннее
Несёшь любовь ко мне.
Ты, как цветочек аленький
Весною расцвела.
В сердце моё замёрзшее
Тепло любви внесла.
В праздник 8-ого Марта
Скажу: «Вот я, такой.
Себя тебе дарить хочу
И быть всегда с тобой».
В комплекте, как подарок,
Тебе преподнесу
Свою любовь и верность
К ногам твоим несу.
Ты – милый Божий человек,
Которого Он знает.
И всякую твою мечту
Бог удовлетворяет.
Ты любишь Бога и людей,
За то тебе в награду
Иисус разрушил, разбомбил
бесовскую преграду.
А ты такая классная,
Красивая, простая.
Желаю, чтоб ты с Господом
Всегда была такая.
Желаю рядом быть всегда,
Тобою насыщаться.
И с каждым днём всё больше
В тебя хочу влюбляться.
Ты – прелесть, ты – красавица.
Тебя одну люблю.
За то, что дал Господь тебя,
Я Бога восхвалю.
Девчоночка прелестная,
Я твой от «А» до «Я».
Мой дар тебе есть искренний,
Так будь всегда моя.
28.02.2007.

Дівчинка гарненька

Дiвчинка гарненька,
Нiжна та струнка,
Прекрасна душою,
На дотик – м`яка.
Такая от доля,
Бог благословив-
Маленьке дiвчисько
На свiт народив.
Дiвчинка маленька
У свiтi зростала.
Коли стала старшою,
То Бога пiзнала.
.
Хай тобi Бог радiсть
У цей день дає.
Мир кладе на серце
Й спокiй настає.
Бог то є прекрасная,
Чистая любов.
Вiн тебе цiлує,
Й обiймає знов.
Дiвчинко малесенька,
Я тебе кохаю.
У твiй День Народження
Любовi бажаю.
Ти Iсуса полюбила,
Вiн теж тебе любить.
Господь Бог тебе кохає
Та нiжно голубить.
Дуже вдячний я Iсусу,
Що тебе Вiн народив.
В День Народження Духовне
Вiн життя тобi вiдкрив.
18.04.2007.
***************************
***************************

Пчёлка

Как маленькая пчёлка
Ты крутишься весь день.
И всё тебе под силу,
И всё тебе не лень.
Красивая девчонка
И телом, и душой.
Закрученная челка
Мне не даёт покой.
Когда тебя увидел
Вмиг понял, ты – моя
Другая половинка,
Ты кость и плоть моя.
Как рыженькое солнце
Локон твоих волос.
На носике веснушки,
Губ лепесточки роз.
Ты – маленькая кроха,
Но в Боге велика.
Во всём тебе подмога,
Господняя рука.
Хочу всегда быть рядом
Лишь для тебя, поверь.
Ты – маленькая пчелка,
Я – твой мохнатый шмель.
6.08.2007.
*******************************
*******************************

Гармонія

Ти мiй зайчик-побiгайчик,
Як тебе впiймати?
Дуже хочу цього зайця
В себе вдома мати.
Гарна заїнька пухнаста,
Наче iграшка м`яка.
Пригорнути тебе хочу,
Бо на вигляд ти пухка.
Ще похожа ти на кицьку,
Що треться й мурличе.
Муркає менi на вушко,
Та до себе кличе.
Бiля нiг моїх скрутилась,
Щоб погладив я її.
Упинає менi нiжно
Когiтки вона свої.
Схожа ти на пташечку,
Пiсеньку спiваєш.
Защебечеш менi в вушко
Й серце звеселяєш.
Ще ти схожа на берiзку,
Така ж гарна та срунка.
Але вiтер тебе хилить,
Та згинає до ставка.
Аби ти не преломилась,
Поряд дуб поставив Бог.
Коли будуть урагани,
Дуб тебе пiдтримать змог.
Бог дає усiм пiдтримку
Та гармонiю свою.
Перед Богом iз жоною
На колiнах я стою.
8.08.2007.

Твоя вторая половинка

Из глины Бог Адама изваял,
Но одному быть – это не годиться.
Конец ознакомительного фрагмента.


Другие книги автора Ігор Голомозий
Ваши рекомендации